Чоловік – дух, а жінка – душа. Дитина – реалізація взаємодії обох начал. Дух – інформація, основа, стержень сім'ї, а душа – енергія, потенціал її. Без основи потенціал не в змозі самореалізуватися, як і основа без потенціалу не в змозі проявити себе.
Усвідомлення одне одного, як гармонійного продовження і взаємодії – і є цілісність сім'ї. Чоловік бачить в жінці прояв її Божественності не як в особистості, а як прояв сили і волі Всевишнього у ній самій для нього. Жінка ж бачить у чоловікові також прояв Божественної сили і волі, як споконвічний план, згідно якому вони разом йдуть одним Шляхом пізнання. Він для неї - Дух і прояв Бога Всевишнього у всіх своїх починаннях. Вона ж – Любов, з якою він створює свою реальність.
Розуміння і усвідомлення одне одного як єдиного цілого і є самопізнанням Творця Всесвіту, усвідомлення Його у собі і себе в ньому, пізнання Любові, з якою Він створює наш світ. Це – основа світобудови.
Їхня дитина – не просто дитя, яке ними зачате і нарождене, а сам Всевишній, що зійшов в світ для підтримки в ньому гармонії і любові...
Якби батьки діви Марії, яка народила Ісуса Христа, не перебували б у вірі, вони б не змогли усвідомити себе і своє ставлення до Творця. Вони б не зуміли усвідомити себе в Богові і не була б передана Марії в дитинстві ця усвідомленість через виховання і особистий приклад життя. Я маю на увазі віру, як усвідомлення єдності з Богом, а не віру, як бажання бути з Ним єдиним.
Лише усвідомлення ними образу Всевишнього у своєї дочці дозволило останній стати Тою, Якою Вона Є – Богоматір'ю і Богородицею. Це не просто визначення, а дар Божий через батьків даний їй Творцем.
Саме в цьому цілісному стані душі і духу Вона знайшла віру і усвідомлення себе. Вона отримала через усвідомлення образу Божого в собі втілення образу в людському немовляті. І не важливо, як це сталося, а важливо те, що основа і потенціал, які були закладені в Неї батьками, дали їй основу і потенціал закласти це в своє дитя. І тому Він був названий Богом, тому що він уподібнений йому не на словах, а в дійсності, але лише в тілі людському.
Кожен з нас є Ним і кожен має в своєму Серці Його образ і подібний Йому. Тільки одні це втілюють усвідомлено, а інші цього не усвідомлюють. Але це є в кожному з нас, тому ми і є діти Божі. Кожен з нас = це і є Він сам, і всі ми разом = це і є Він теж. Все від Нього виходить і до Нього повертається.
Саме це усвідомлення себе в Богові і Його у собі і дало можливість діві Марії знайти в собі образ Божий і втілити його в життя через народження Ісуса. І не будь Вона сповнена Духу Святого, не було б у нас уявлення про те, як це відбувається и для чого це необхідно.
Так будемо уподібнені ж і ми на своєму Шляху пізнанню Христа, що явив Себе світу, через віру насамперед своєї Матері; Матері, що перебуває в Дусі Святому та спрямована бути цільною з Ним і явити Його світу.
Не має значення, хто народиться. Якщо це хлопчик – ми прагнемо бачити в ньому образ Христа Богонемовля, і сприймаємо його не інакше, як прояв Всевишнього в цьому світі, в своїй родині, що прийшов до неї усвідомлено. А якщо це дівчинка, то в ній ми бачимо образ Богоматері, що прийшла в світ для народження Богонемовляти, вашого онука. І доки ми будемо бачити в них образи Христа і Богородиці – вони такими і будуть. І будуть образи ці в них цілісні та незруйновані по нашій вірі. І не обов'язково, щоб ця віра була консервативно-релігійною, бо такі люди не зрозуміють те, що описано тут )))
Але, для всього цього, в першу чергу, необхідна готовність самих батьків, бо саме вони і будуть формувати ці образи в своїх дітях на своєму особистому прикладі, тому що для дітей вони і будуть являти собою образи Бога – Отця і Богоматері, як прояв двух Божественних начал, злитих в гармонійну єдність сім'ї.
І якщо ви не релігійні чи не співвідносите себя з християнством - не має це рівно ніякого значення. Сенс написаного в тому, щоб зрозуміти взаємодію взаємодоповнюючих начал...
Світ так улаштований, що більш слабкі прагнуть мати захист сильніших. Не даремно ж називають чоловіків "сильною" статтю, а жінок - "слабкою". Це звичайно ж все - умовності. І серед чоловіків бувають "слабкі", а жінки бувають "сильними". Як правило, сім'я створюється двома партнерами різної статі по принципу "сильний-слабший". Але ж ми створені за образом і подобою Творця, а це означає, що кожен з нас, не залежно від статі, несе в собі і сильні і слабші сторони. Дані ці сторони нам для того, щоб самостійно сформувати свій Шлях пізнання і отримати досвід, необхідний індивідуально кожному. Отже, сім'я повинна бути гармонійним поєднанням, а не протиборчим.
В гармонійній сім'ї, яка перебуває в цілісності і любові, не може бути противостояння начал. А отже, не може бути і того, хто веде, чи того, кого ведуть. Кожна людина, являє собою цілісно сформовану енергоінформаційну систему, в якій деякі функції можуть бути попросту не задіяні (не активні). Активувати їх допомогає партнер протилежної статі, що потребує, за рахунок надання подібної допомоги, отримати можливість активації своїх особистих (поки ще не задіяних) функцій.
Не буду описувати про які функції може йти мова. Вони для кожного індивідуальні. Назвемо їх просто можливістю усвідомлення, розширення свідомості чи пізнання інших аспектів Буття. В цілому, це ставлення кожного з нас до себе и і до світу, що навколо нас.
От і виходить, що один індивід може бути "прив'язаний" до іншого, вважаючи не можливим своє існування без нього. В цьому випадку він/вона - той, хто веде, а інший - той, кого ведуть. Але, другий є для нього потенціальним донором. І той, хто використовує, в цьому випадку навіть не усвідомлює цього факту, тому що він не прагне його розглянути. Йому це не вигідно, адже якщо він зрозуміє свою залежність від донора, то змушений буде змінювати себе (бо закони Всесвіту не дозволяють брати без дозволу). А це насправді - злодійство. І відрізнити це дуже просто: якщо ви відчуваєте знесилення і дисгармонію усередині себе, то ви в цьому випадку були "використані". Той же, хто "використав" вас, постає в якості крадія, а злодійство у будь-якому випадку карається, бо закон карми (причин і наслідків) ніхто не скасовувал і не скасує. Без нього попросту світ не зможе існувати.
Як змінити те, що відбувається з вами? Примушування в даному випадку не дасть вам нічого, окрім все тієї ж кармічної відповідальності за вчинене. Природний стан душі - стан гармонії, Любові. Все, що руйнує Любов - руйнує в першу чергу само себе. А це означає, що поки у вас живе Любов - ви в змозі протистояти не тому, хто протистоїть вам, а собі, своєму бажанню "опуститися" до рівня свідомості людини, яка впливає на вашу свідомість.
Так, я розумію, що це складний процес взаємодії, але ви не зумієте його виключити. Ви повинні спробувати розв'язати ситуацію таким чином, щоб вас не вивели зі стану Віри і Любові, зі стану цілісності та гармонії. Тільки цим можливо змінити мислення того, хто прагне неусвідомлено впливати на вас.
Меню сайту
