Якщо уважно розглянути усі існуючи словники та енциклопедії, то можливо відшукати, що поняття "диявол" розглядається як злий дух, біс, грішний ангел, який протистоїть Богу і людству, за те, що Бог полюбил людину більше, ніж ангелів та поставив ангелів служити людині. Усе вірно, людина створена за образом та подобою Сущого і являє собою поєднання триєдності у тілі (матерія), душі (енергія) і дусі (інформація, програма). А це і є саме елементарне сприйняття людиною Бога. Інакше він Його пізнати не може. Багато хто, правда, і цього пізнати не в змозі... Ну, да Бог з ними, і їхній час прийде.
Але, я не намагатимуся показати, що ворогу роду людського не існує. Існує, ще і як існує. Але він - це ми самі. Він - в кожній людині. Він - і є людина, як людина і є сам Бог. Я не про обожнювання особистості хочу сказати, а про обожнювання духу людського. Хто готовий - той зрозуміє, про що іде мова. А хто не зрозуміє - тому, як не пояснюй - безглуздо і даремно.
Отже, як ми являємо Бога своїм єством та готовністю усвідомлення Його у кожній миті свого життя, об'єднуючи усе у єдине Ціле, так ми ж являємо собою (і у собі) диявола, роз'єднуючи усе ціле, і робимо це елементарною оцінкою подій, що відбуваються у нашому житті. Це і є дуальність, подвійність буття, виражена в оцінці "погано-добре". Саме вона руйнує в нас самих троїчність, що є порозумінням з усім, що відбувається, а головне, порозумінням з Богом.
І також, коли ми обвинувачуємо диявола у тому, що він нас "збиває зі шляху істинного", ми, насправді, прагнемо виправдатися, а не визнати свою провину перед Всевишнім, за те, що усе, що відбувається у нашому світі, у нашій реальності, усе, що ми бачимо, чуємо і відчуваємо - має до нас безпосереднє відношення. І ще яке безпосереднє...
Саме у всьому, що відбувається, потрібно побачити себе винним. Здавалося б, яке відношення я маю до тих же сомалійських піратів? Я, може і не знаю, де та Сомалі знаходиться, в Азії чи в Африці. А може й в Америці (в Південній, наприклад, може ж бути?))). Так от, виявляється, маю. Тільки не усвідомлюю цього, чи не намагаюся це зробити. Адже тоді доведеться брати на себе відповідальність за усе, що відбувається, а цього так не хочеться робити, чого марно страждати)).
А якщо я скажу, що світ, у якому живе кожен з вас - реальний тільки для вас? І поки він реальний тільки для Вас, Ви його автор, Ви його створюєте. І створюєте його таким, яким є Ваш внутрішній світ. А він (внутрішній світ) найчастіше - подвійний, дуальний, оцінюючий сам себе "погано-добре". А саме - він, т.з. Ваш дуальний світ - і є тот самий горезвісний диявол, з обіймів якого Ви і повинні вирватися. І зробити це можливо лише усвідомивши свою готовність до дій без підтвердження оцінці усіх подій, що відбуваються у житті, емоцій, що проживаються, та думок, що перебувають у Вашому умі.
Ну, а тепер, більш докладно про Symbolus і Diabolus. Отже, слово bolus (від грец. βόλος) означає грудка, шматок, частина. А от значення префіксу дия- та сім - різні.
Префікс дия- (ди-) від грец. δι- (di-) означає: відокремлення, розділення, «подвійний» змагальність (рос. вчинення дії, повну ступень якості (повністю); цілком чи скрізь; проміжне положення між чимось; рух від початку до кінця у просторі або у часі (скрізь, через, між).
Приклади:
Діагноз – визначення (оцінка) стану когось чи чогось на підставі всебічного обстеження сукупності найбільш «наскрізь», «розпізнавання»;
Діагональ - несуміжні вершини багатокутника, які не знаходяться на одному боці, або дві вершини багатограннику, що не належать однієї грані (букв. що йде від кута до кута);
Діалог − двосторонній обмін інформацією у формі запитань та відповідей між двома особами або двома групами осіб;
Діаметр − геом. відрізок прямої лінії, що з'єднує дві точки окружності і проходить через центр, поперечник будь-якого круглого або такого, що здається круглим, тіла, простору;
Діафрагма - перегородка, яка відділяє (у савців і людини) грудну порожнину від черевної; в приладах - непрозора перешкода, що обмежує поперечний перетин світлових пучків.
Префікс син- (сим-) [у з'єднанні, разом, грецькою: спільність, у префіксу кінцева приголосна кореню може змінюватися: замість syn- (син-) у ряді слів використовується, наприклад, sym- (сим-) або sys- (сис-).
Префікс син- вілвповідає у російській мові префіксу с-/со-, у лат. мові - con- (кон-) (якщо корінь починається з приголосних б, м, п, замість кон- викорустовується ком-; перед початковим л кореню - кол-, а перед р - кор-. Кореню, який починається з голосної, передує префікс у формі ко-.
Приклади: Симетрія - пропорційність по відношенню до центра, середини;
Симфонія (symphonia) – з'єднання (поєднання, співзвуччя) чого-небудь, що характеризується незвичайною гармонійністю частин, що утворюють його;
Синагога – зібрання, молитовний будинок іудеїв, віруючих євреїв (грецькою συναγω - збирати, συναγωγ - зібрання, місце зборів); елемент грецького походження, утворений від γω -вести (з собою), γωγ -ведення, водіння; керівництво, наставляння (ср. педагогіка -«дітоводіння», демагогія - «народоводіння»);
Синод – дозвіл церкви; лат. synodia - суголосний спів;
Синонім - слово, що відрізняється від іншого по звучанню або написанню, але співпадаюче або близьке йому за значенням
Синтаксис – правила поєднання слів і будови речень в мові
Синтез - узагальнення, зведення в єдине ціле; органічне поєднання отримання складної хімічної речовини шляхом з'єднання простіших речовин або елементів;
Система - закономірно щось складене з багатьох частин, з'єднане в одно).
−Символ і Диявол
СИМВОЛ (сим-вол) (symbolum/symbolus) – деякий єдиний образ, що складається зі взаємозв'язаних частин, такий, що умовно передає яку-небудь думку або ідею, яке-небудь переживання і тому подібне. Символ служить умовним позначенням якої-небудь величини, умовний знак, що "сполучає" предмет в єдине ціле (грецькою δμβολον - розпізнавальний знак для членів певної громадської групи).
ДИЯВОЛ (дия-вол) (лат. diabolus) – розділення єдиного цілого на протилежні частини і логічних проміжного збалансованого стану. Диявол практично означає щось дуальне, суттю якого є одностороній висновок, точка зору або судження по деякому аспекту бачення.
У біблейському писанні ДИЯВОЛ втілює собою плід і Дерево Пізнання добра і зла, що наділяє здатністю міркувати (тобто робити висновки) і наділяє Свободою Волі Вибору. СИМВОЛ же втілює собою Дерево Життя, плід якого вивільняє Дух зі світу щільних матерій і відкриває Ворота у Світ Божественний. Різниця лише в тому, що розум людський прагне завжди дати визначення тому, з чим стикається, лише з позиції того досвіду, який отримав, а розум з моменту свого фізичного народження і до моменту пізнання відповідної оцінюваної події. А це лише мала частина того, що він міг пізнати. І увесь план Буття розуму не підвладний, тому що "людина припускає, а Бог - розставляє".
Диявол розділяє світ на дві протилежності - Символ об'єднує світ в єдину суть. Диявол - і є дуальність, як "погано-добре". Залежність. Тобі хочеться що б стало добре, тому і дається оцінка дійсності.
А є цілісність, в якій Трійця Свята перебуває в єдності з людиною. Можливо саме про це говорив Христос в апокрифі Іакова, коли сказав, що в "...царство Боже увійде той, хто буде четвертим".
Ось і виходить, що якщо ми прагнемо піддати оцінці, то стаємо дияволом, що розділяє ціле на дві частини. А якщо не оцінюємо, а приймаємо як волю Всевишнього - те стаємо символом, що об'єднує частини в ціле. І молитва в цьому випадку нам дана як сонастроювання з цілісністю, а бажання - щоб усвідомити свою залежність від розділення цілого і перестати бути дияволом. Диа - роз'єднувати, сім - сполучати, вол, волос - частина. Тому і говорю: будьте четвертими зі Святою Трійцею в єдності і цілісності.
Є ще одна дуже цікава і важлива тема - як вийти з дуальності світу і набути потрійності сприйняття. Я вже не говорю про те, що вашим нинішнім завданням має бути завдання розуміння способу сприйняття світу в чотирьох, а не в трьох і навіть не в двох вимірах. А більшість доки "застрягла" в тій самій двовимірній реальності, яку ми і сприймаємо як диявола і його підступи. І в наступній темі ми розкриємо спосіб взаємодії обох півкуль мозку - логічної і інтуїтивної. Це немов об'єднати в єдине ціле два доповнюючих начала - чоловіче і жіноче, які створюють самі в собі єдиний простір абсолютно нового типу сприйняття світу...