Емпатія (грец. ἐν - «в» + грец. Πάθος - «пристрасть», «страждання») - усвідомлене співпереживання емоційному стану іншої людини, без втрати відчуття зовнішнього походження цього переживання. Відповідно емпат - це людина з розвиненою здатністю до емпатії - розуміння емоційного стану іншої людини за допомогою співпереживання, проникнення в його суб'єктивний світ. Той чи інший рівень емпатії є професійно необхідною якістю для всіх фахівців, робота яких безпосередньо пов'язана з людьми.
Термін «Емпатія» вперше з'явився в англійському словнику в 1912 р. і був близький поняттю «симпатія». Виник він на основі німецького слова einfühling (дослівне значення - проникнення), застосованого Ліппсом (Lipps T.) в 1885 р. у зв'язку з психологічною теорією впливу мистецтва. Одне з найбільш ранніх визначень емпатії знаходимо в роботі З. Фрейда «Дотепність і його відношення до несвідомого» (1905): «Ми враховуємо психічний стан пацієнта, ставимо себе в цей стан і намагаємося зрозуміти його, порівнюючи його зі своїм власним».
Існує широкий діапазон проявів емпатії. На одному полюсі знаходиться позиція повного занурення у світ почуттів партнера по спілкуванню. Мається на увазі не просто знання емоційного стану людини, а саме переживання його почуттів, співпереживання. Таку емпатію називають афективної, або емоційною. Інший полюс займає позиція більш абстрактного, об'єктивного розуміння переживань партнера по спілкуванню без значного емоційного залучення у них. У зв'язку з цим розрізняють такі рівні емпатії: співпереживання (коли людина відчуває емоції, повністю ідентичні спостережуваним), співчуття (емоційний відгук, спонукання надати допомогу іншому), симпатія (тепле, доброзичливе ставлення до інших людей)
Емпатичне розуміння не є результатом інтелектуальних зусиль. Вважають емпатію вродженою властивістю, яке генетично детерміноване. Життєвий досвід індивіда може тільки посилити або послабити її. Емпатія залежить від доступності та багатства життєвого досвіду, точності сприйняття, вміння налаштуватися, слухаючи співрозмовника, на одну емоційну хвилю з ним...
Що дає емпатія мені? Раціональність - спрямованість уваги, сприйняття і мислення, на розуміння сутності будь-якого іншого людини, на його стан, проблеми і поведінку. Це усвідомлений інтерес до іншого, відкриває можливість емоційного та інтуїтивного відображення співрозмовника. Тут не слід шукати логіку.
Емоційність дозволяє увійти у резонанс із співрозмовником. Емоційна чуйність стає засобом входження в енергетичне поле партнера. Зрозуміти і відчути внутрішній світ співрозмовника, прогнозуючи його поведінку і ефективно використати свій досвід у рішенні його насущних внутрішніх завдань. Співучасть і співпереживання виконує роль сполучної ланки між людьми.
Інтуїція дозволяє передбачати поведінку партнерів, діяти в умовах дефіциту вихідної інформації про них, спираючись на досвід, що зберігається в підсвідомості. На рівні інтуїції замикаються і узагальнюються різні відомості про співрозмовника, невідомі йому. Це інформаційне сприйняття суті що відбувається.
Комунікативність і адаптивність до ситуації дозволяє перебувати в атмосфері відкритості, довірливості, задушевності. Емоційне розслаблення співрозмовника сприяє вирішенню ситуацій. Ідентифікаційна здатність - важлива умова успішної емпатії. Це вміння зрозуміти іншого на основі співпереживань, постановки себе на місце партнера. В основі ідентифікації легкість, рухливість і гнучкість емоцій, здатність до усвідомлення суті всієї ситуації і тієї її частини, що підлягає виправленню.
Якщо ж говорити простою мовою, то я стаю вами, а ви - мною. Ваші завдання - стають моїми, а мій досвід - вашим. Так я знаю, що відбувається у вашому внутрішньому світі і за рахунок наявного досвіду, використовуваного мною в дозволі виникли перед вами завдань, міняю через своє емпатичне сприйняття ваше уявлення про життя, трансформуючи ситуацію в кращу сторону.
Меню сайту
