Часто у житті відбуваються події, які ми не те що зрозуміти, але і виправити самостійно не в змозі. А вони саме тому і мають місце, що їх необхідно прожити..., і прожити гідно. А для цього ми повинні їх не просто зрозуміти, а й осмислити. Лише усвідомлення може їх змінити, тому що прийняття ситуації такою, як вона є, як волі Господньої, і змінює її в кращу сторону.
Все, що відбувається, не повинно піддаватися нами оцінці, а сприйматися "як є". Немає поганого і доброго. Є те, що є, і іншого бути не може. Будь-яку подію ми повинні прожити у своєму житті з усвідомленням того, що це воля Сущого, котра проявлена по відношенню до нас і через нас до всього багатовимірного простору, що нас оточує.
Інформаційна складова будь-якої події - це основа її існування, і вона проявлена в нашому внутрішньому світі і відображена в світ зовнішній. Але нічого не відбувається без нашого відома, усвідомленого чи ні. Світ зовнішній - це відображення нашого внутрішнього світу. Царство Боже знаходиться в нас, і наша задача його втілити у світ своїм власним прикладом життя. І, наскільки усвідомлено ми здійснюємо свою життєву діяльність, настільки й усвідомлюємо те, що з нами відбувається і може відбутися.
Кожна мить нашого життя повинна бути свідома. А це не легко. Важливо те, що ми маємо можливість усвідомлено проживати своє життя, а це вже - аналіз і виправлення як того, що відбулося, так і того, що відбувається. І це означає, що ми змінюємо сьогодення і майбутнє своє, і свого оточення.
Тепер слід згадати таке поняття як закон причини і наслідку. Відомо, що наши дії и помисли несуть певний енергоінформаційний потенціал, який має властивість самозбереження в інформаційному просторі і має здатність повернення до того, хто його cтворив. Таким чином, ми накопичуємо як позитивний, так і негативний досвід. Благосні стани посилюються і повертаються добром, а протилежні ним - також посилюються і повертаються негативом. Найчастіше це повернення переходить від батьків до дітей і далі до слідуючих поколінь. Так ми отримуємо можливість бути в достатку матеріальному, душевному і духовному, і, навпаки, - можемо всього цього не мати.
Задача людської душі в тому і полягає, щоб пройти свій Шлях пізнання не накопичуючи негативний потенціал. А для цього необхідно розуміти, що саме відбувається у нашому житті і як це виправити в подальшому.
Виправленню підлягає абсолютно все. Негативні вчинки та помисли - це те, що ми називаємо гріхом (порушенням закону), а позитивні - виправлення допущених порушень. Але, виправленню підлягає тільки те, що усвідомлено людиною, а значить прийнято і більше не повторюється ним. Про те, як досягти усвідомлення того, що відбувається, і бути співпричетним до формування своєї долі, ми і будемо пізнавати при проведенні зустрічей. Це може виглядати, як проживання ситуацій в прискореному і глибокому процесі. Але головне не участь в них, а спостереження за ними і координування їх лишь в тому випадку, коли це дійсно дуже необхідно. Це немов бути учасником події і її координатором одночасно, але вся координація відбувається при незримій підтримці Творця. Ми лише частково допомагаємо Йому в цьому.
Уявимо собі, що ваша ситуація - це репетиція спектаклю, в якому ви граєте і роль головного героя і режисера одночасно. Як головний герой ви намагаєтеся відіграти свою роль відповідно до сценарию, згідно з волею Всевишнього. Ви граєте свою роль чесно і правдиво, але при цьому ви ще і режисер цього спектаклю, а отже повинні бути відсторонені і спостерігати розвиток сюжету зі сторони. При цьому, ви хоч і сконцентровані на грі своєї ролі, ви все ж відсторонені як режисер, і маєте можливість координувати свої дії і дії акторів, через зміну своїх дій у спектаклі. Але насправді ви є лише помічником режисера, а режисером виступає Єдиний. Тому ви і маєте можливість охопити всю дію репетиції, але це всього лише репетиція. Коли спектакль буде поставлений, тоді лише ви зіткнетеся з усвідомленням безмежної Отчої любові.
Людина створена за образом і подобою Бога. Вона так саме троїчна, як і Бог. У людини є тіло – фізична оболонка, душа – центр емоційного сприйняття і дух – інформаційна матриця. Дух завжди шукає Бога, а душа повинна прагнути до духа, і через нього вона стає єдиною з Богом. Але, буває так, що душа спрямована не до духа, а до тіла. Вона бажає чуттєвості і розваг. Тіло ж – всього лише інструмент для отримання душею задоволень. Так душа не пам'ятає про дух, а отже, забуває і про існування Бога, що створив і саму душу і світ для неї в цілому.
Люди утворюють суспільство, і якщо у більшості членів такого суспільства (прибл. 80%) душа (емоційне сприйняття світу) не прагне до духа (первинної інформаційної матриці), а бажає отримати задоволення за допомогою фізичного тіла, то таке суспільство також забуває про істинність свого призначення і живе лише мнимими фізичними та емоційними задоволеннями.
Якщо є людина і суспільство, отже, є і спільність, яка керує ними. Такою спільністю є держава. Якщо душа людини прагне до чуттєвого і емоційного сприйняття світу, вона не розвиває себе. Отже, суспільство, до якого така душа належит, теж не розвивається, тому що вони співіснують нероздільно. А якщо і суспільство не намагається бути в Духу и не розвивається, то держава, що нерозривно пов'язана з суспільством (в цілому) і через нього, з кожною людиною, зокрема, теж зупиняється в розвитку.
Але, крім нашого, фізичного світу, є ще і світ духовний. Згадаємо Григорія Сковороду і його «Горнюю Республику». Горняя Республика Сковороди або ж духовна Україна – це прообраз нашої держави, прообраз, створений по волі Бога і відображаючий істинне значення країни в цілому і народа, проживаючого в неї, зокрема.
Ідеали духовної країни і ідеали країни фізичної найчастіше бувають абсолютно різними. Ідеали існуючої держави – перекручена інформація того, що повинно бути насправді, що було передбачено Творцем в духовному аналогу країни.
Як же змінити існуючу дійсність і досягти тієї мети, яку ставить перед усім народом і державою Творець? Є єдине вірне правило: «Хочеш змінити світ – почни з себе. Змінишся сам – зміниться і світ». Але, як же мінятися в кращу сторону, що потрібно робити, якщо не знаєш, в якому напрямку йти і що змінювати в собі? Як всього цього досягти поодинці, без допомоги і підтримки?
Допомога і підтримка у нас є завжди. Ми їх просто не бачимо і не приймаємо. Це та допомога, яку надає нам Творець через свої творіння, події нашого життя. Ми ж, не вміючи розглянути їх, відмовляємося від допомоги лише одним небажанням постаратися зрозуміти, що від нас все ж хоче Творець.
А Він хоче від нас одного: вірити Йому. Не вірити у Нього, тому що у Бога можна вірити (тобто визнавати Його існування), але при цьому не бажати виконувати Його волю, як Творця всього Всесвіту, люблячого нас і бажаючого нам любити одне одного і Його, відповідно.
Але, як же бути з суспільством, якому теж слід змінюватися. Воно ж буде давити на нас, тому що суспільство не бажає змінюватися, а наши дії, в тому числі, думки і устремління, змушують його перетворюватися. Виходить, що нам слід вийти з такого суспільства, щоб не мати можливості впливу на себе. Але, це не вихід з положення, а скоріше втеча. Ми в цьому випадку тікаємо від суспільства, а воно залишиться тим же, яким і було до нашої зміни. Змінити суспільство можливо лише маючи до нього безпосереднє відношення, тому що наша взаємодія з ним прямо чи побічно буде його змінювати. Зміниться суспільство – зміниться і структура влади в кращу сторону, тому що ця структура сформована з членів того самого суспільства, якому належить змінитися. Розумію, що процес довгий, але, якщо ви вже зараз читаєте ці строки, значить час прийшов, і кожен з нас поодинці, але всі разом, зможемо змінити себе і свій світ на краще.
Тепер поговоримо про спосіб змінення себе і навколишнього світу. Як завжди, почнемо з себе. Є поняття соборності, що розкриває цілісність єднання душ у дусі, але при цьому таких, що залишаються особистостями, тому що, якщо душа не буде індивідуальною, вона втратить можливість свого розвитку. У кожної душі є Шлях її розвитку – індивідуальний та неповторний. Але, є і те, що об'єднує наші індивідуальні Шляхи – Дух Божий, що дається нам для розуміння і усвідомлення себе і навколишнього світу. Доки ми орієнтовані душею на те, щоб залишатися (нехай навіть думкою) в єднанні з Духом Божим – ми єдині з Ним. Ми маємо всі Його властивості і якості, маємо можливість перебувати в мудрості і пізнанні Бога. Як тільки наши думки перестають бути спрямовані до Бога – наші уявлення про життя піддаються перекручуванню і ми починаємо жити не Божою мудрістю, а людським розумом.
Що ж робити, щоб залишатися в цьому стані? Утримувати образ Божий в своєму Серці, призиваючи Дух Святий Творця до себе, в своє Серце і пам'ятаючи, що кожна мить вашого життя – це виконання не вашої власної, а Його волі. Увесь світ, що не в Богові, ополчиться на вас і буде намагатися вивести вас з цього серцевого стану, в якому ваша душа буде єдиною з вашим духом, а разом вони будуть перебувати в Духові Божом, але доки ви з Богом єдині – вам нічого боятися. Якщо з нами Бог, то хто проти нас?
Кажучи звичайною мовою, ваш дух - інформаційна матриця, буде в єднанні з душею – емоційною сферою сприйняття світу і енергетичною складовою вашого тіла. Разом вони створять одне ціле, ядро, в якому відбувається пробудження (зародження, якщо хочете) Божої іскри. Бог - Святий Дух, перебуваючий скрізь і у всьому, наповнить це ядро Собою і з цієї миті, поки людина утримує свою самосвідомість в Серці, а душу – в єднанні з духом, ви стаєте єдиним цілим з Богом і маєте всі Його властивості і якості. Цього не можуть мати навіть ангели. Але, у силу того, що ви не вмієте користуватися на даному етапі властивостями і якостями Божими, ви немов пілот корабля, що не веде його самостійно, а просто спостерігає за приладами і контролює роботу автопілоту, запрограмованого Тим, Хто Знає, куди і коли кораблю та пілоту необхідно прибути.
На сайті БЛАГОТВОРНІ І СВЯТІ МІСЦЯ УКРАЇНИ ТА КРИМУ описані місця, що благотворно впливають на свідомість людини і її душу, дозволяють ефективно і гармонійно змінити свій світогляд. Світогляд, що буде сформований вами, допоможе змінити шлях розвитку як нашого суспільства, зокрема, так і держави в цілому. Нехай ті, хто бажає діяти фізично – діють. Але, не можливо нічого змінити в матеріальному світі, якщо не буде розуміння інформаційної (духовної) його складової. Як я вже розповів вище, все має своє начало у Богові. Наша країна, духовна країна чи її інформаційна матриця – теж створена Богом. Вона - це і є Він самий. Її емоційна складова – то душевний стан, який переживає за свою країну і свій народ кожен, хто любить і країну, і народ (світ в цілому) по-справжньому. Як і в людині, об'єднання духу (інформації) і душі (емоційності) в гармонійне ціле, дозволяє розвинути і підтримувати фізичне тіло в красі і гармонії. Також і з суспільством і країною. Держава – це тіло, яке буде гармонійним у тому випадку, якщо ми будемо спрямовані до постійного єднання душі (суспільства) і духу (людини). Лише тоді прообраз нашої держави, створений Богом і що знаходиться в інформаційному просторі небес, стане основою нової держави, а наша любов до своєї країни і її народу, як до створіння Божого, і до самого Бога, як до невід'ємної частки всього існуючого, дасть свої результати. Тоді ми побачимо прообраз країни духовної, що втілилася в країні матеріальній.
В суспільстві, коли до одного з його членів приєднуються ще декілька, а до них – інші, і суспільство стає об'єднанням властивостей та якостей, притаманних кожному з його членів. Якщо ж у такому суспільстві кожен буде спрямований помислами до єднання з Богом, то все суспільство стане єдиним цілим, нерозривно існуючим в Богові і з Богом. Таким суспільством по наших мирських мірках є єдина Свята Соборна і Апостольська церква, згадка про яку присутня в «Символі Віри». Взагалі, «Символ Віри» - це те, на що слід тримати орієнтир, прагнучи зрозуміти і усвідомити значення кожного з його 12 символів. Але, це вже інша розмова. А поки погортайте сторінки сайту та віднайдіть для себе щось важливе, в підтвердження того, що вам вже відомо.
Що ж стосується зустрічей, що проводяться мною, то вони завжди індивідуальні у всіх відношеннях. Тому, пишіть та дзвоніть - обговоримо. Немає безвихідних ситуацій, є небажання їх розв'язати і криється воно в страху людському. А тим, хто в Богові - страх цей не відомий, бо усвідомлена віра формує не страх, але любов. А це вже - служіння Йому.
З повагою, Руслан Стойчев.
Меню сайту
